наспинник

НАСПИ́ННИК, а, ч., заст.

Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.

Остап швидко проскочив у нього [козака] під рукою і щосили тицьнув свою шаблю у бік противника, що відкрився між нагрудником і наспинником (Д. Білий).

Значення в інших словниках

1. наспинник — наспи́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наспинник — -а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспинник — НАСПИ́ННИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.  Словник української мови в 11 томах