насправді
НАСПРА́ВДІ, присл. У дійсності; дійсно, справді.
Інспектор у нас людина молода, погарячився, а насправді він не зробить лиха (Вас., І, 1959, 144);
На вигляд йому значно менше років, ніж є насправді (Коп., Вибр., 1953, 478);
Наближаючись до Островни, Наполеон намагався зовні бути спокійним, але насправді спокою не було (Кочура, Зол. грамота, 1960, 106).
Словник української мови (СУМ-11)