наспіх
НА́СПІХ, присл. Поспіхом, похапцем, нашвидку.
Він наспіх допив каву, навіть не чекаючи, поки доп’є гість (Головко, II, 1957, 476);
Наспіх збитий з соснових дощок стіл був завалений оперативними картами, польовими сумками (Дмит., Наречена, 1959, 119).
Словник української мови (СУМ-11)