настигнутий

НАСТИ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насти́гнути 1.

Страх бути настигнутим уже тяг з нього жили (Панч, Гомон. Україна, 1954, 241).

Значення в інших словниках

1. настигнутий — насти́гнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настигнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настигнути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настигнутий — НАСТИ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до насти́гнути 1. Страх бути настигнутим уже тяг з нього жили (П. Панч); Вони, Апсихові вої.., далеко не втечуть – рано чи пізно будуть настигнуті (Д.  Словник української мови у 20 томах