настирювати
НАСТИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТИ́РИТИ, рю, риш, док,, перех., діал. Нав’язувати.
Як зручно вмів [Герман] підсунути кожному те, чого той хотів, або й настирити те, чого й зовсім не хотів (Фр., VIII, 1952, 340).
Словник української мови (СУМ-11)