настирно

НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний.

В аудиторії номер десять було порожньо й тихо — тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б’ючись у шибку вікна (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 408);

Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Мушк., Серце.., 1952, 286).

Значення в інших словниках

1. настирно — насти́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. настирно — Присл. до настирний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настирно — НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний. В аудиторії номер десять було порожньо й тихо – тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б'ючись у шибку вікна (Ю. Смолич); Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах