настирно
НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний.
В аудиторії номер десять було порожньо й тихо — тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б’ючись у шибку вікна (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 408);
Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Мушк., Серце.., 1952, 286).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настирно — насти́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- настирно — Присл. до настирний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настирно — НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний. В аудиторії номер десять було порожньо й тихо – тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б'ючись у шибку вікна (Ю. Смолич); Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах