1. Словник української мови у 20 томах

настирно

НАСТИ́РНО.

Присл. до насти́рний.

В аудиторії номер десять було порожньо й тихо – тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б'ючись у шибку вікна (Ю. Смолич);

Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настирно — насти́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. настирно — Присл. до настирний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настирно — НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний. В аудиторії номер десять було порожньо й тихо — тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б’ючись у шибку вікна (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах