настирник

НАСТИ́РНИК, а, ч., розм.

Настирна, завзята і наполеглива людина.

Коли громадка якихось студентів .. стала пробиратися наперед, запевняючи, що їм приготовлено місце в олтарі, публіка стріла з ворожнечею і гнівом ці запевнення, і всякий вважав своїм святим обов'язком можливо утруднити перехід цим настирникам (М. Грушевський).