1. Словник української мови у 20 томах

настирний

НАСТИ́РНИЙ, а, е.

Те саме, що насти́рливий.

– Цей безпритульний Томмі – Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери! (М. Бажан);

Корецький дивився в темряву, слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу (Б. Грінченко);

Одігнав Гайдаш недоречну настирну згадку, мовби якусь ману (М. Олійник);

– Він же у Чепіжки працює. Скоро вже сам хомути робитиме. – Там такий настирний хлопець, – додала від себе мати (Л. Юхвід).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настирний — насти́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. настирний — див. докучливий; завзятий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. настирний — -а, -е. Те саме, що настирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настирний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. настирний — НАСТИ́РНИЙ, а, е. Те саме, що настирливий. — Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери!... Словник української мови в 11 томах