настирний

НАСТИ́РНИЙ, а, е. Те саме, що настирливий.

— Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери! (Микола Бажан, Роки, 1957, 195);

Зобгавшися на соломі, Корецький дивився в темряву, слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу (Борис Грінченко, I, 1963, 515);

Старий ще говорив, але, за своїми настирними думками, Бош вже погано чула його (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 262);

— Він же у Чепіжки працює. Скоро вже сам хомути робитиме. — Там такий настирний хлопець, — додала від себе мати (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 255).

Значення в інших словниках

1. настирний — насти́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. настирний — див. докучливий; завзятий; нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. настирний — -а, -е. Те саме, що настирливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настирний — НАСТИ́РНИЙ, а, е. Те саме, що насти́рливий. – Цей безпритульний Томмі – Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери! (М. Бажан); Корецький дивився в темряву, слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. настирний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови