настирний

НАСТИ́РНИЙ, а, е.

Те саме, що насти́рливий.

– Цей безпритульний Томмі – Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери! (М. Бажан);

Корецький дивився в темряву, слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу (Б. Грінченко);

Одігнав Гайдаш недоречну настирну згадку, мовби якусь ману (М. Олійник);

– Він же у Чепіжки працює. Скоро вже сам хомути робитиме. – Там такий настирний хлопець, – додала від себе мати (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. настирний — насти́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. настирний — див. докучливий; завзятий; нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. настирний — -а, -е. Те саме, що настирливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настирний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. настирний — НАСТИ́РНИЙ, а, е. Те саме, що настирливий. — Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери!...  Словник української мови в 11 томах