настирливість
НАСТИ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. насти́рливий 1, 3.
— Так він остогид мені своєю настирливістю, що я був ладен тікати.. хоч за тридев’ять зе мель (Н.-Лев., IV, 1956,313);
Його настирливість і точне розуміння справи легко перемагали всі труднощі й перешкоди до здійснення його плану (Сміл., Зустрічі, 1936, 119).
Словник української мови (СУМ-11)