Орфографічний словник української мови

настирно

насти́рно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. настирно — Присл. до настирний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настирно — НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний. В аудиторії номер десять було порожньо й тихо – тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б'ючись у шибку вікна (Ю. Смолич); Намагалась [Олена] хоч на мить відігнати ті марення, а в серце щось стукало боляче, настирно (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. настирно — НАСТИ́РНО. Присл. до насти́рний. В аудиторії номер десять було порожньо й тихо — тільки велика осіння муха настирно дзижчала, б’ючись у шибку вікна (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах