настобурчувати —
настобу́рчувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
настобурчувати —
див. настовбурчувати
Словник синонімів Вусика
настобурчувати —
див. настовбурчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
настобурчувати —
НАСТОБУ́РЧУВАТИ див. настовбу́рчувати.
Словник української мови у 20 томах
настобурчувати —
Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.
Словник української мови Грінченка