настобурчувати

Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш

сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.

Значення в інших словниках

1. настобурчувати — настобу́рчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настобурчувати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
3. настобурчувати — див. настовбурчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настобурчувати — НАСТОБУ́РЧУВАТИ див. настовбу́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
5. настобурчувати — НАСТОБУ́РЧУВАТИ див. настовбу́рчувати.  Словник української мови в 11 томах