1. Словник української мови Грінченка

настобурчувати

Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш

сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настобурчувати — настобу́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настобурчувати — див. настовбурчувати Словник синонімів Вусика
  3. настобурчувати — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настобурчувати — НАСТОБУ́РЧУВАТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  5. настобурчувати — НАСТОБУ́РЧУВАТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах