настобурчити

Настобу́рчити, -ся и настовбурчити, -ся

см. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настобурчити — настобу́рчити дієслово доконаного виду настовбурчити рідко Орфографічний словник української мови
  2. настобурчити — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах