настобурчити
Настобу́рчити, -ся и настовбурчити, -ся
см. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настобурчити — настобу́рчити дієслово доконаного виду настовбурчити рідко Орфографічний словник української мови
- настобурчити — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
- настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах