настобурчити

настобу́рчити

див. настовбурчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настобурчити — настобу́рчити дієслово доконаного виду настовбурчити рідко Орфографічний словник української мови
  2. настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. настобурчити — НАСТОБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах
  4. настобурчити — Настобу́рчити, -ся и настовбурчити, -ся см. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся. Словник української мови Грінченка