1. Словник української мови Грінченка

настирюватися

Настирюватися, -рююся, -єшся

сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Левиц. І. К. С. 60. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Канев. у. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настирюватися — насти́рюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. настирюватися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
  3. настирюватися — -ююся, -юєшся, недок., настиритися, -рюся, -ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (через одноманітність, утомливу повторюваність і т. ін.); набридати, надокучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настирюватися — НАСТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (перев. через надокучливість); набридати, надокучати. – Так уже настирилась мені, що вже й не знаю, як од тебе одчепитися, – сказала Кайдашиха (І. Словник української мови у 20 томах
  5. настирюватися — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. настирюватися — НАСТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (через одноманітність, утомлюючу повторюваність і т. ін.); набридати, надокучати. Словник української мови в 11 томах