настрочувати

НАСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех.

1. Вистрочувати що-небудь на чомусь.

2. Нашивати, пришивати що-небудь за допомогою строчіння.

3. тільки док., перен., розм. Швидко написати що-небудь.

[Xрапко:] Зараз же сяду та настрочу жалобу, хай припнуть тебе, бісова вовцюго!.. (Мирний, V, 1955, 200);

Чужоземець додумався враз Листа настрочить (Криж., Срібне весілля, 1957, 278).

Значення в інших словниках

1. настрочувати — настро́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настрочувати — -ую, -уєш, недок., настрочити, -рочу, -рочиш, док., перех. 1》 Вистрочувати що-небудь на чомусь. 2》 Нашивати, пришивати що-небудь за допомогою строчіння. 3》 тільки док., перен., розм. Швидко написати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настрочувати — НАСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що. 1. Вистрочувати що-небудь на чомусь у певній кількості. – Ти б на мою онучку глянув: там така жвава, та вродлива, та розумниця: і дідові шкарпетки зв'язала...  Словник української мови у 20 томах