настрочувати
НАСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех.
1. Вистрочувати що-небудь на чомусь.
2. Нашивати, пришивати що-небудь за допомогою строчіння.
3. тільки док., перен., розм. Швидко написати що-небудь.
[Xрапко:] Зараз же сяду та настрочу жалобу, хай припнуть тебе, бісова вовцюго!.. (Мирний, V, 1955, 200);
Чужоземець додумався враз Листа настрочить (Криж., Срібне весілля, 1957, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настрочувати — настро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- настрочувати — -ую, -уєш, недок., настрочити, -рочу, -рочиш, док., перех. 1》 Вистрочувати що-небудь на чомусь. 2》 Нашивати, пришивати що-небудь за допомогою строчіння. 3》 тільки док., перен., розм. Швидко написати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настрочувати — НАСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що. 1. Вистрочувати що-небудь на чомусь у певній кількості. – Ти б на мою онучку глянув: там така жвава, та вродлива, та розумниця: і дідові шкарпетки зв'язала... Словник української мови у 20 томах