настрілятися

НАСТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Удосталь, досхочу постріляти.

Настрілявшися, вертались ми щасливі, Дарма, шо промахів чимало в нас було (Рильський, III, 1961, 186);

— Чому вони [бійці] стріляють?.. Коли вони вже настріляються!.. (Гончар, III, 1959, 147).

Значення в інших словниках

1. настрілятися — настріля́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настрілятися — рідко настрелятися, -яюся, -яєшся, док. Удосталь, досхочу постріляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настрілятися — НАСТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Удосталь, досхочу постріляти. Настрілявшися, вертались ми щасливі, Дарма, шо промахів чимало в нас було (М. Рильський); – Чому вони [бійці] стріляють?.. Коли вони вже настріляються!.. (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах