настільний
НАСТІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для столу.
Семен Полікарпович.. нервово забарабанив пальцем по настільному склу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 136);
Вона приготувала йому дорогий подарунок — настільний годинник французької роботи (Руд., Остання шабля, 1959, 344);
Настільна лампа кидала яскраве світло на стіл, де стояв портрет дочки Олесі (Ткач, Моряки, 1948, 11).
2. перен. Завжди потрібний і такий, що постійно використовується.
Пізніше, у Вільно, на зорі свого творчого шляху, білоруський поет [Янка Купала] познайомився безпосередньо і з "Кобзарем", який назавжди став його настільною книгою (Вітч., 7, 1962, 195);
Українські письменники ще не спромоглися створити .. книги, яка б стала настільною для кожного піонера і школяра (Донч., VI, 1957, 589).
Словник української мови (СУМ-11)