настільний
НАСТІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для столу.
Семен Полікарпович.. нервово забарабанив пальцем по настільному склу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 136);
Вона приготувала йому дорогий подарунок — настільний годинник французької роботи (Руд., Остання шабля, 1959, 344);
Настільна лампа кидала яскраве світло на стіл, де стояв портрет дочки Олесі (Ткач, Моряки, 1948, 11).
2. перен. Завжди потрібний і такий, що постійно використовується.
Пізніше, у Вільно, на зорі свого творчого шляху, білоруський поет [Янка Купала] познайомився безпосередньо і з "Кобзарем", який назавжди став його настільною книгою (Вітч., 7, 1962, 195);
Українські письменники ще не спромоглися створити .. книги, яка б стала настільною для кожного піонера і школяра (Донч., VI, 1957, 589).
Значення в інших словниках
- настільний — насті́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- настільний — [нас'т’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- настільний — -а, -е. 1》 Признач. для столу. Настільний теніс — спортивна гра; грають целулоїдним м'ячиком і ракетками на прямокутному столі через сітку. 2》 перен. Завжди потрібний і такий, що постійно використовується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настільний — НАСТІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для столу, пристосований для розміщення, тримаючи на столі. Настільний календар показував учорашню дату (Ірина Вільде); Вона приготувала йому дорогий подарунок – настільний годинник французької роботи (М. Словник української мови у 20 томах
- настільний — Насті́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)