настільний

НАСТІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Признач. для столу, пристосований для розміщення, тримаючи на столі.

Настільний календар показував учорашню дату (Ірина Вільде);

Вона приготувала йому дорогий подарунок – настільний годинник французької роботи (М. Руденко);

Прямо перед ним стояв письмовий стіл з великою настільною лампою (А. Дімаров);

// Розрахований для здійснення на столі або сидячи за столом.

І ще одна несподіванка: люди грали в настільні ігри. Знайдено фішки, зокрема в залишках укріпленого містечка Хаджілар, побудованого сім з половиною тисяч років тому (з наук.-попул. літ.);

// Який має форму стола.

З кінця XVI – початку XVII ст. відомі гуслі прямокутної форми .. Вони могли мати ніжки, як у стола. Очевидно, звідси походять назви настільні гуслі, настільні прямокутні гуслі (з наук. літ.).

2. перен. Завжди потрібний і такий, що постійно використовується.

Білоруський поет [Янка Купала] познайомився безпосередньо і з “Кобзарем”, який назавжди став його настільною книгою (із журн.);

Я хотів би вмерти після того, як напишу одну книжку про український народ .. Я хочу так її написати, щоб вона стала настільною книгою і приносила утіху, відпочинок, добру пораду і розуміння життя (О. Довженко).