1. Словник української мови в 11 томах

настільник

НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка.

Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб., II, 1955, 194);

На маленькій веранді.. під низенькою зеленою лампою виразно білів стіл, вкритий чистим настільником (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44);

Вздовж усього ганку стояв стіл, засланий білим настільником (Л. Янов., І, 1959, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настільник — насті́льник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. настільник — -а, ч., розм. Те саме, що скатерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настільник — НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (М. Коцюбинський); На маленькій веранді .. Словник української мови у 20 томах
  4. настільник — настільник скатертина (ст)||обрус Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. настільник — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
  6. настільник — Насті́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. настільник — Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися. Словник української мови Грінченка