настінний
НАСТІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміщення, вивішування па стіні.
Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (Вол., Місячне срібло, 1961, 49);
Годинники настінні бувають двох видів: з тижневим заводом пружини.. та двотижневим (Наука.., 12, 1960, 20);
// Виконаний на стіні.
Одним з найпоширеніших видів українського мистецтва завжди були настінні розписи (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 131);
Тут [у Софіївському соборі] збереглися мозаїчні настінні зображення і фрескові розписи світового значення (Іст. УРСР, І, 1953, 82).
Словник української мови (СУМ-11)