Словник української мови в 11 томах

настінний

НАСТІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміщення, вивішування па стіні.

Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (Вол., Місячне срібло, 1961, 49);

Годинники настінні бувають двох видів: з тижневим заводом пружини.. та двотижневим (Наука.., 12, 1960, 20);

// Виконаний на стіні.

Одним з найпоширеніших видів українського мистецтва завжди були настінні розписи (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 131);

Тут [у Софіївському соборі] збереглися мозаїчні настінні зображення і фрескові розписи світового значення (Іст. УРСР, І, 1953, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. настінний — насті́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. настінний — -а, -е. Признач. для розміщення, вивішування на стіні. || Виконаний на стіні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настінний — НАСТІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміщення, вивішування на стіні. Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (І. Волошин); Маятник настінного годинника невтомно доганяє свою тінь і не може її наздогнати (В.  Словник української мови у 20 томах