настінний
НАСТІ́ННИЙ, а, е.
Признач. для розміщення, вивішування на стіні.
Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (І. Волошин);
Маятник настінного годинника невтомно доганяє свою тінь і не може її наздогнати (В. Яворівський);
// Виконаний на стіні.
Український настінний розпис сягає своїм корінням ще в часи трипільської культури (з наук.-попул. літ.);
Оригамі – це маски, настінні барельєфи й прикраси, фігурки казкових персонажів, птахів і звірів, народжені людською фантазією (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)