Словник української мови у 20 томах

настінний

НАСТІ́ННИЙ, а, е.

Признач. для розміщення, вивішування на стіні.

Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (І. Волошин);

Маятник настінного годинника невтомно доганяє свою тінь і не може її наздогнати (В. Яворівський);

// Виконаний на стіні.

Український настінний розпис сягає своїм корінням ще в часи трипільської культури (з наук.-попул. літ.);

Оригамі – це маски, настінні барельєфи й прикраси, фігурки казкових персонажів, птахів і звірів, народжені людською фантазією (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. настінний — насті́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. настінний — -а, -е. Признач. для розміщення, вивішування на стіні. || Виконаний на стіні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настінний — НАСТІ́ННИЙ, а, е. Признач. для розміщення, вивішування па стіні. Простяг [професор] руку до настінного календаря і змахнув учорашній листочок (Вол., Місячне срібло, 1961, 49); Годинники настінні бувають двох видів: з тижневим заводом пружини..  Словник української мови в 11 томах