настільник
НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що ска́терка.
Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (М. Коцюбинський);
На маленькій веранді .. під низенькою зеленою лампою виразно білів стіл, вкритий чистим настільником (Дніпрова Чайка);
Вздовж усього ґанку стояв стіл, засланий білим настільником (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)