Орфографічний словник української мови

настільник

насті́льник

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. настільник — -а, ч., розм. Те саме, що скатерка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настільник — НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (М. Коцюбинський); На маленькій веранді ..  Словник української мови у 20 томах
  3. настільник — настільник скатертина (ст)||обрус  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. настільник — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив..  Словник синонімів української мови
  5. настільник — Насті́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. настільник — НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб., II, 1955, 194); На маленькій веранді..  Словник української мови в 11 томах
  7. настільник — Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.  Словник української мови Грінченка