настільник

СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. стіл під настільником, а в кутку образ (М. Коцюбинський); Перед шинквасом стіл, накритий строкатим обрусом (Леся Українка); Мерщій почала (Маруся) помагати матері прибирати зі столу, струшувати крихти, застеляти чистим стільником (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. настільник — насті́льник іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. настільник — -а, ч., розм. Те саме, що скатерка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настільник — НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (М. Коцюбинський); На маленькій веранді ..  Словник української мови у 20 томах
4. настільник — настільник скатертина (ст)||обрус  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. настільник — Насті́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. настільник — НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб., II, 1955, 194); На маленькій веранді..  Словник української мови в 11 томах
7. настільник — Настільник, -ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.  Словник української мови Грінченка