насудитися
НАСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки.
Насудяться воріженьки, — Дівка заміж піде (Укр.. лір. пісні, 1958, 173);
— О, напади Параска наМокрину,-до вечора б не наговорилися, не насудилися… (Горд., II, 1959, 491).
Словник української мови (СУМ-11)