1. Словник української мови в 11 томах

насудитися

НАСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки.

Насудяться воріженьки, — Дівка заміж піде (Укр.. лір. пісні, 1958, 173);

— О, напади Параска наМокрину,-до вечора б не наговорилися, не насудилися… (Горд., II, 1959, 491).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насудитися — насуди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насудитися — -суджуся, -судишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насудитися — НАСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки. Насудяться воріженьки, – Дівка заміж піде (з народної пісні); – О, напади Параска на Мокрину, – до вечора б не наговорилися, не насудилися... (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах