насудитися
НАСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док.
Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки.
Насудяться воріженьки, – Дівка заміж піде (з народної пісні);
– О, напади Параска на Мокрину, – до вечора б не наговорилися, не насудилися... (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насудитися — насуди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- насудитися — -суджуся, -судишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насудитися — НАСУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, док. Багато, досхочу поговорити, обмірковуючи, засуджуючи чиї-небудь вчинки. Насудяться воріженьки, — Дівка заміж піде (Укр.. лір. пісні, 1958, 173); — О, напади Параска наМокрину,-до вечора б не наговорилися, не насудилися… (Горд., II, 1959, 491). Словник української мови в 11 томах