насіватися
НАСІВА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАСІ́ЯТИСЯ, і́ється, док.
1. Стихійно попадати в землю (про насіння).
Де взявсь Бур’ян, насіявся кругом І квітку бідную понівечив він дуже (Гл., Вибр., 1951, 140).
2. тільки недок. Пас. до насіва́ти.
Словник української мови (СУМ-11)