насівати

НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.

1. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння).

Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (Гончар, IV, 1960, 40);

Ми насіяли багацько квітів, котрі теж треба поливать (Л. Укр., V, 1956, 6);

*Образно. Скільки їх, таких могил, одиноких і братніх, насіяв на нашій добрій, родючій землі ворог? (Збан., Єдина, 1959, 43).

2. с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного.

3. Просіювати в якій-небудь кількості (про борошно і т. ін.).

По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу (Н.-Лев., II, 1956, 284).

4. Розсіваючи, наносити на поверхню (про фарбу).

Кожен творить щось своє..: той зварює шви, той перевіряє їх.., той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту або пульверизатором насіває фарбу (Гончар, Тронка, 1963, 341).

Значення в інших словниках

1. насівати — насіва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насівати — -аю, -аєш, недок., насіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). 2》 с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного. 3》 Просіювати в якій-небудь кількості (про борошно і т. ін.). 4》 Розсіваючи, наносити на поверхню (про фарбу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насівати — НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чого. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (О.  Словник української мови у 20 томах
4. насівати — Насіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду. н. п.  Словник української мови Грінченка