насівати

Насіва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду. н. п.

Значення в інших словниках

1. насівати — насіва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насівати — -аю, -аєш, недок., насіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). 2》 с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного. 3》 Просіювати в якій-небудь кількості (про борошно і т. ін.). 4》 Розсіваючи, наносити на поверхню (про фарбу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насівати — НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чого. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (О.  Словник української мови у 20 томах
4. насівати — НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (Гончар, IV, 1960, 40); Ми насіяли багацько квітів...  Словник української мови в 11 томах