натикати

НАТИ́КАТИ див. натика́ти¹.

НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. Втикати певну кількість чогось у що-небудь.

Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір’ям (Мирний, IV, 1955, 235);

Захотіла вража баба молодою бути. Натикала на намітку зеленої рути (Україна.., І, 1960, 343).

НАТИКА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., НАТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Насаджувати на щось гостре.

Рибалка удочку закинув, Наткнувши на гачок Чималий черв’ячок (Бор., Тв., 1957, 132);

Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (Стар., Поет. тв., 1958, 223);

// розм. Надівати, поміщати на що-небудь.

Прийшов Старий, і той над Косим реготавсь, На ніс наткнувши окуляри (Бор., Тв., 1957, 178).

2. розм. Наштовхувати, направляти на що-небудь.

Брак добрих акторів був слабою стороною вистав 1848-1850 років, на що натикає також вищенаведений допис Качковського з Коломиї (Фр., XVI, 1955, 245);

Він [наймит] і йде до діда і каже: — Здрастуйте! Люди казали мені, що вам треба робітника, так мене наткнули, і я прийшов (Укр.. казки, легенди.., 1957, 327).

НАТИКА́ТИ³, а́ю, а́єш, недок., НАТКА́ТИ, тчу́, тче́ш, док., перех.

1. Тчучи, виготовляти яку-небудь кількість чого-небудь.

Баба наткала та нашила тілько, що грядки [жердки] під полотнами та коверцями вгиналися. Дід не раз аж говорив зі злості, кому вона тілько.. нашиває та натикає (Стеф., І, 1949, 144);

Дівчата натчуть білосніжні полотна (Мал., Любов, 1946, 17).

2. Робити узори на тканинах за допомогою ткання.

Натикати квітки (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. натикати — нати́кати дієслово доконаного виду натика́ти 1 дієслово недоконаного виду втикати натика́ти 2 дієслово недоконаного виду надівати, поміщати на щось натика́ти 3 дієслово недоконаного виду ткати багато чогось  Орфографічний словник української мови
2. натикати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
3. натикати — див. натикати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натикати — Настромлювати, настромити, понастромлювати, наштрикувати, наштрикнути, понаштрикувати, нахромлювати, нахромити, понахромлювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. натикати — НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, чого. Втикати певну кількість чого-небудь у щось. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
6. натикати — НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. натикати — I. Натикати, -ка́ю, -єш сов. в. наткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Только въ с. в.: наткать извѣстное количество. 2) Ткацкимъ способомъ дѣлать, сдѣлать узоры на ткани. Натикати квітки. Лебед. у. --------------- II. Натика́ти, -ка́ю, -єш сов.  Словник української мови Грінченка