натикати

НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін.); ПРОКА́ЗУВАТИ що і без додатка (із сл. бажання, совість і т. ін.). — Док.: наштовхну́ти, підказа́ти, наткну́ти, навести́, проказа́ти. — Цей випадок з тобою наштовхнув мене на таку думку (В. Собко); — Як підказує мені інтуїція, нас уже вечеря давно жде (А. Головко); Брак добрих акторів був слабою стороною вистав 1848-1850 років, на що натикає також вищенаведений допис Качковського з Коломиї (І. Франко); Ех, на які тільки думки не наведуть розбурхані почуття (В. Логвиненко); (Олеся:) Завжди ви повчали мене казати так, як мені моя совість проказуватиме (М. Кропивницький).

НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. певну кількість); НИЗА́ТИ, ЗНИ́ЗУВАТИ рідше (надівати що-небудь одне за одним на нитку, дріт і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або із зусиллям). — Док.: настроми́ти, наді́ти, наколо́ти, наткну́ти, нашпили́ти, наштрикну́ти, строми́ти, наниза́ти, зниза́ти, насади́ти. От він настромив на махові вила чоботи та так їй і оддав, щоб і не доторкнутись до гаспидської відьми (О. Стороженко); Як ото на рибу червачка на гачок надівають, так оце й нашого брата — волею приманюють (Г. Хоткевич); — Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок (Григорій Тютюнник); Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (О. Стороженко); Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок (В. Петльований); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський); Зірки засяли в росяниці Такі, хоч враз нижи в разок (П. Воронько); Знижи мені оце намисто (Словник Б. Грінченка); На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.., зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. натикати — нати́кати дієслово доконаного виду натика́ти 1 дієслово недоконаного виду втикати натика́ти 2 дієслово недоконаного виду надівати, поміщати на щось натика́ти 3 дієслово недоконаного виду ткати багато чогось  Орфографічний словник української мови
2. натикати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
3. натикати — див. натикати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натикати — Настромлювати, настромити, понастромлювати, наштрикувати, наштрикнути, понаштрикувати, нахромлювати, нахромити, понахромлювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. натикати — НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, чого. Втикати певну кількість чого-небудь у щось. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
6. натикати — НАТИ́КАТИ див. натика́ти¹. НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. Втикати певну кількість чогось у що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
7. натикати — I. Натикати, -ка́ю, -єш сов. в. наткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Только въ с. в.: наткать извѣстное количество. 2) Ткацкимъ способомъ дѣлать, сдѣлать узоры на ткани. Натикати квітки. Лебед. у. --------------- II. Натика́ти, -ка́ю, -єш сов.  Словник української мови Грінченка