натощака

НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що на́тще́.

Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Кв.-Осн., II, 1956, 235).

Значення в інших словниках

1. натощака — натощака́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. натощака — присл., розм. Те саме, що натще.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натощака — НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що на́тще́. Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах