Словник української мови в 11 томах

натрапити

НАТРА́ПИТИ див. натрапля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. натрапити — натра́пити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. натрапити — див. натрапляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натрапити — НАТРА́ПИТИ див. натрапля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. натрапити — напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
  5. натрапити — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. натрапити — Натрапити, -ся см. натрапляти, натраплюватися.  Словник української мови Грінченка