нахватати

НАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що нахапа́ти.

Нахватав [писар] понятих, .. сторожів! Набігли хмарою до Макухи (Кв.-Осн., II, 1956, 301);

— У земській школі зі мною вчився .. А в його батька книг повна хижка. Казали, у Полтаві на пожежі нахватав (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 69).

Значення в інших словниках

1. нахватати — нахвата́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нахватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що нахапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахватати — НАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм. Те саме, що нахапа́ти. Нахватав [писар] понятих, .. сторожів! Набігли хмарою до Макухи (Г. Квітка-Основ'яненко); – У земській школі зі мною вчився .. А в його батька книг повна хижка. Казали, у Полтаві на пожежі нахватав (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
4. нахватати — Нахвата́ти, -та́ю, -єш гл. = нахапати.  Словник української мови Грінченка