нахватати
НАХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.
Те саме, що нахапа́ти.
Нахватав [писар] понятих, .. сторожів! Набігли хмарою до Макухи (Г. Квітка-Основ'яненко);
– У земській школі зі мною вчився .. А в його батька книг повна хижка. Казали, у Полтаві на пожежі нахватав (О. Ковінька).
Словник української мови (СУМ-20)