нахилений

НАХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нахили́ти 1.

Одчинились двері в хату, а звідтіль висовується чорна голова, нахилена вниз (Н.-Лев., III, 1956, 268);

Під’їхала вантажна автомашина, в кузові якої лежало велике дерево, нахилене гілками до кабіни (Жур., Вечір.., 1958, 177);

// У знач. прикм.

Дід Дунай задумано перебирає дрібні зернятка нахиленого, сивого, як і старий, колоска (Стельмах, І, 1962, 239).

Значення в інших словниках

1. нахилений — нахи́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нахилений — Схилений, похилений, похилий, д. нахилий, сов. нагнутий.  Словник синонімів Караванського
3. нахилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нахилити 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нахилений — НАХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нахили́ти 1. Одчинились двері в хату, а звідтіль висовується чорна голова, нахилена вниз (І. Нечуй-Левицький); Під'їхала вантажна автомашина, в кузові якої лежало велике дерево, нахилене гілками до кабіни (С.  Словник української мови у 20 томах