нахилений
НАХИ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нахили́ти 1.
Одчинились двері в хату, а звідтіль висовується чорна голова, нахилена вниз (І. Нечуй-Левицький);
Під'їхала вантажна автомашина, в кузові якої лежало велике дерево, нахилене гілками до кабіни (С. Журахович);
// у знач. прикм. Який нахилився.
Дід Дунай задумано перебирає дрібні зернятка нахиленого, сивого, як і старий, колоска (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)