нахилки
НА́ХИЛКИ, присл., розм. Те саме, що на́хильці.
П’ють горілку не з чарки, а прямо нахилки (Номис, 1864, № 11566);
Молодиця назустріч Артемові простягла глечика. Він зупинився. Пив нахилки, як часто робив, гостюючи в матері (Підс., Віч-на-віч, 1962, 176).
Словник української мови (СУМ-11)