НАЦМЕ́Н, а, ч., розм. Особа, яка належить до національної меншості.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
нацмен —
нацме́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
нацмен —
-а, ч., розм., заст. Особа, яка належить до якої-небудь національної меншини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нацмен —
НАЦМЕ́Н, а, ч., розм. Особа, яка належить до національної меншості. Павло Загребельний широко використовує оказіональнi iменники-демiнутиви з пейоративним оцiнним забарвленням, якi виступають у його творах як засiб iронiї, фамiльярностi (мерседесик, прокурорчик-нацмен) (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах