нацмен

Значення в інших словниках

1. нацмен — нацме́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. нацмен — -а, ч., розм., заст. Особа, яка належить до якої-небудь національної меншини. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нацмен — НАЦМЕ́Н, а, ч., розм. Особа, яка належить до національної меншості. Павло Загребельний широко використовує оказіональнi iменники-демiнутиви з пейоративним оцiнним забарвленням, якi виступають у його творах як засiб iронiї, фамiльярностi (мерседесик, прокурорчик-нацмен) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах