1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нацмен

нацме́н

-а, ч., розм., заст.

Особа, яка належить до якої-небудь національної меншини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нацмен — нацме́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. нацмен — НАЦМЕ́Н, а, ч., розм. Особа, яка належить до національної меншості. Павло Загребельний широко використовує оказіональнi iменники-демiнутиви з пейоративним оцiнним забарвленням, якi виступають у його творах як засiб iронiї, фамiльярностi (мерседесик, прокурорчик-нацмен) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. нацмен — НАЦМЕ́Н, а, ч., розм. Особа, яка належить до національної меншості. Словник української мови в 11 томах